есквайр

есква́йр

-а, ч.

1》 У середньовічній Англії – прапороносець, згодом – одне з нижчих дворянських звань.

2》 У США та Великій Британії – почесний титул, що його присвоюють мерам, мировим суддям, вищому розряду адвокатури і старшим урядовцям; сквайр.

Значення в інших словниках

1. есквайр — есква́йр іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. есквайр — Пан (високоповажний)  Словник чужослів Павло Штепа
3. есквайр — есква́йр, сквайр (англ. esquire, від лат. squtarius – щитоносець) 1. У феодальній Англії прапороносець, пізніше – одне з нижчих дворянських звань. 2. У США та Великобританії почесний титул, що його присвоюють мерам, мировим суддям, вищому розряду адвокатури і старшим урядовцям.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. есквайр — ЕСКВА́ЙР, а, ч. 1. У феодальній Англії — прапороносець, пізніше — одне з нижчих дворянських звань. 2. У США та Великобританії — почесний титул, що його присвоюють мерам, мировим суддям, вищому розряду адвокатури та старшим урядовцям.  Словник української мови в 11 томах