есквайр —
-а, ч. 1》 У середньовічній Англії – прапороносець, згодом – одне з нижчих дворянських звань. 2》 У США та Великій Британії – почесний титул, що його присвоюють мерам, мировим суддям, вищому розряду адвокатури і старшим урядовцям; сквайр.
Великий тлумачний словник сучасної мови
есквайр —
Пан (високоповажний)
Словник чужослів Павло Штепа
есквайр —
есква́йр, сквайр (англ. esquire, від лат. squtarius – щитоносець) 1. У феодальній Англії прапороносець, пізніше – одне з нижчих дворянських звань. 2. У США та Великобританії почесний титул, що його присвоюють мерам, мировим суддям, вищому розряду адвокатури і старшим урядовцям.
Словник іншомовних слів Мельничука
есквайр —
ЕСКВА́ЙР, а, ч. 1. У феодальній Англії — прапороносець, пізніше — одне з нижчих дворянських звань. 2. У США та Великобританії — почесний титул, що його присвоюють мерам, мировим суддям, вищому розряду адвокатури та старшим урядовцям.
Словник української мови в 11 томах