казуїстика

1. Застосування чинних норм права до окремих юридичних випадків (казусів).

2. У середньовічній юриспруденції і богослов’ї – застосування до окремих випадків загальних догматичних положень.

3. Сукупність клінічних спостережень над історією однієї й тієї самої хвороби у кількох хворих.

4. Переносно – спритність у доведенні хибних або сумнівних положень, хитросплетених у суперечці; крутійство.

Значення в інших словниках

1. казуїстика — казуї́стика іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. казуїстика — П. крутійство, крутанина; ЖМ. демагогія, словоблудство  Словник синонімів Караванського
3. казуїстика — -и, ж. 1》 Застосування загальних статей закону до різних юридичних випадків. 2》 У середньовічній схоластиці й богослів'ї – застосування до окремих випадків загальних догматичних положень. 3》 перен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. казуїстика — Словоблудство, див. софізм, паралогізм  Словник чужослів Павло Штепа
5. казуїстика — Казуї́стика, -ки, -ці  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. казуїстика — КАЗУЇ́СТИКА, и, ж. 1. Застосування загальних статей закону до різних юридичних випадків. 2. У середньовічній схоластиці й богослів’ї — застосування до окремих випадків загальних догматичних положень.  Словник української мови в 11 томах