казуїстика
1. Застосування чинних норм права до окремих юридичних випадків (казусів).
2. У середньовічній юриспруденції і богослов’ї – застосування до окремих випадків загальних догматичних положень.
3. Сукупність клінічних спостережень над історією однієї й тієї самої хвороби у кількох хворих.
4. Переносно – спритність у доведенні хибних або сумнівних положень, хитросплетених у суперечці; крутійство.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- казуїстика — казуї́стика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- казуїстика — П. крутійство, крутанина; ЖМ. демагогія, словоблудство Словник синонімів Караванського
- казуїстика — -и, ж. 1》 Застосування загальних статей закону до різних юридичних випадків. 2》 У середньовічній схоластиці й богослів'ї – застосування до окремих випадків загальних догматичних положень. 3》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- казуїстика — Словоблудство, див. софізм, паралогізм Словник чужослів Павло Штепа
- казуїстика — Казуї́стика, -ки, -ці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- казуїстика — КАЗУЇ́СТИКА, и, ж. 1. Застосування загальних статей закону до різних юридичних випадків. 2. У середньовічній схоластиці й богослів’ї — застосування до окремих випадків загальних догматичних положень. Словник української мови в 11 томах