1. Великий тлумачний словник сучасної мови

казуїстика

казуї́стика

-и, ж.

1》 Застосування загальних статей закону до різних юридичних випадків.

2》 У середньовічній схоластиці й богослів'ї – застосування до окремих випадків загальних догматичних положень.

3》 перен. Вправність, спритність у суперечках, обстоюванні сумнівних або фальшивих положень і т. ін.

4》 мед. Вивчення і повідомлення типових або окремих випадків захворювань, що мають інтерес внаслідок їх рідкісності.

5》 мед. Сукупність клінічних спостережень над історією однієї й тієї самої хвороби у кількох хворих.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. казуїстика — казуї́стика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. казуїстика — П. крутійство, крутанина; ЖМ. демагогія, словоблудство Словник синонімів Караванського
  3. казуїстика — Словоблудство, див. софізм, паралогізм Словник чужослів Павло Штепа
  4. казуїстика — 1. Застосування чинних норм права до окремих юридичних випадків (казусів). 2. У середньовічній юриспруденції і богослов’ї – застосування до окремих випадків загальних догматичних положень. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. казуїстика — Казуї́стика, -ки, -ці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. казуїстика — КАЗУЇ́СТИКА, и, ж. 1. Застосування загальних статей закону до різних юридичних випадків. 2. У середньовічній схоластиці й богослів’ї — застосування до окремих випадків загальних догматичних положень. Словник української мови в 11 томах