Словник іншомовних слів Мельничука

каталепсія

катале́псія

(від грец. κατάληψις – охоплення, оволодіння, утримування)

втрата тілом людини рухомості, виникає при шизофренії, енцефаліті, істерії, гіпнозі тощо.

Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука

Значення в інших словниках

  1. каталепсія — катале́псія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. каталепсія — -ї, ж., мед. Втрата тілом людини або окремими його частинами рухомості з характерним застиганням у певній позі, що буває за шизофренії, енцефаліту, істерії, гіпнозу тощо; остовпіння.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. каталепсія — Правець, дубень  Словник чужослів Павло Штепа
  4. каталепсія — КАТАЛЕ́ПСІЯ, ї, ж., мед. Утрата тілом людини або окремими його частинами рухомості з характерним застиганням у певній позі. Каталепсія може бути результатом гіпнотичного впливу (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
  5. каталепсія — КАТАЛЕ́ПСІЯ (стан нерухомості припсихічному захворюванні, від сильного душевного потрясіння тощо), ОСТОВПІ́ННЯ, ПРАВЕ́ЦЬ розм. До заціпеніння й каталепсії можна довести домашню курку й кішку, а також собаку, кролика, індика (Є.  Словник синонімів української мови
  6. каталепсія — Катале́псія, -ії, -ією  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. каталепсія — КАТАЛЕ́ПСІЯ, ї, ж., мед. Утрата тілом людини або окремими його частинами рухомості з характерним застиганням у певній позі, що буває при шизофренії, енцефаліті, істерії, гіпнозі тощо; остовпіння. При гіпнопедії.. не можна викликати каталепсію (Знання..  Словник української мови в 11 томах