каталепсія
КАТАЛЕ́ПСІЯ, ї, ж., мед. Утрата тілом людини або окремими його частинами рухомості з характерним застиганням у певній позі, що буває при шизофренії, енцефаліті, істерії, гіпнозі тощо; остовпіння.
При гіпнопедії.. не можна викликати каталепсію (Знання.., 5, 1966, 8);
*Образно. Весь увійшов [Храпков] у себе, в свою душу.., вагався, вирішував і знов впадав у стан моральної каталепсії (Ле, Міжгір’я, 1953, 475).
Словник української мови (СУМ-11)