каталепсія
КАТАЛЕ́ПСІЯ, ї, ж., мед.
Утрата тілом людини або окремими його частинами рухомості з характерним застиганням у певній позі.
Каталепсія може бути результатом гіпнотичного впливу (з навч. літ.);
Каталепсія може виникати при деяких психічних захворюваннях (шизофренія, істерія та ін.) (із журн.);
Доктор Івановський узяв руку і спробував її зігнути. Рука зігнулася. Він її опустив. Вона розігнулася й упала. Це не була каталепсія (Ю. Смолич);
Йосипа поховали поруч з дідом, ймовірно, похованим у стані каталепсії (Г. Пагутяк);
* Образно. Весь увійшов [Храпков] у себе, в свою душу.., вагався, вирішував і знов впадав у стан моральної каталепсії (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)