керн
(від нім. Kern – серцевина, стрижень)
1. Циліндричний стовпчик гірської породи, який одержують при бурінні свердловин.
2. Металева основа (осердя) катода електронної лампи.
3. Точка, нанесена кернером при розмічуванні заготовок.
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука