колоризація

колориза́ція

[від лат. color (coloris) – колір]

1. Надання кольору предметам або речовинам.

2. Тонкий шар окисних сполук заліза на поверхні сталевих виробів. Застосовують, щоб запобігти корозії виробів.

Значення в інших словниках

1. колоризація — колориза́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. колоризація — -ї, ж. 1》 Надання кольору предметам або речовинам. 2》 Тонкий шар окисних сполук заліза на поверхні сталевих виробів для запобігання корозії виробів. 3》 Техніка мелодійного варіювання, яка отримала поширення в музиці 14-16 ст.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. колоризація — КОЛОРИЗА́ЦІЯ, ї, ж. Технологія перетворення чорно-білого зображення в кольорове, застосовувана в кінематографі й фотографії. Найпершою технологією колоризації стало ручне розфарбовування кіноплівки аніліновими фарбниками...  Словник української мови у 20 томах