колоризація

колориза́ція

-ї, ж.

1》 Надання кольору предметам або речовинам.

2》 Тонкий шар окисних сполук заліза на поверхні сталевих виробів для запобігання корозії виробів.

3》 Техніка мелодійного варіювання, яка отримала поширення в музиці 14-16 ст.

Значення в інших словниках

1. колоризація — колориза́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. колоризація — КОЛОРИЗА́ЦІЯ, ї, ж. Технологія перетворення чорно-білого зображення в кольорове, застосовувана в кінематографі й фотографії. Найпершою технологією колоризації стало ручне розфарбовування кіноплівки аніліновими фарбниками...  Словник української мови у 20 томах
3. колоризація — колориза́ція [від лат. color (coloris) – колір] 1. Надання кольору предметам або речовинам. 2. Тонкий шар окисних сполук заліза на поверхні сталевих виробів. Застосовують, щоб запобігти корозії виробів.  Словник іншомовних слів Мельничука