компаньйон

компаньйо́н

(франц. compagnon)

учасник будь-якої компанії, співучасник у якійсь справі.

Значення в інших словниках

1. компаньйон — компаньйо́н іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. компаньйон — Партнер, товариш, напарник, співучасник, г. кумпан.  Словник синонімів Караванського
3. компаньйон — -а, ч. 1》 Товариш, співучасник чого-небудь. 2》 Член торговельної або промислової компанії. 3》 заст. Той, кого найняли в багатий дім розважати панів або виконувати їхні доручення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. компаньйон — Спільник, (вона) спільниця, спільничанин, (вона) спілчанка, сябер, (вона) сяберка, подорожник, (вона) подорожниця  Словник чужослів Павло Штепа
5. компаньйон — КОМПАНЬЙО́Н, а, ч. 1. Товариш, співучасник чого-небудь. Мій компаньйон погано знав німецьку мову і добре упрів, поки ми покінчили наші справи (М.  Словник української мови у 20 томах
6. компаньйон — КОМПАНЬЙО́Н (співучасник чогось), КУМПА́Н діал.; ПАРТНЕ́Р (співучасник у грі, танцях тощо, товариш у якійсь справі, якомусь занятті); ПОЛОВИ́НЩИК заст. (той, хто має половину в якійсь справі, володіє якимсь майном з кимсь удвох).  Словник синонімів української мови
7. компаньйон — Компаньйо́н, -на; -йо́ни, -нів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. компаньйон — КОМПАНЬЙО́Н, а, ч. 1. Товариш, співучасник чого-небудь. Мій компаньйон погано знав німецьку мову і добре упрів, поки ми покінчили наші справи (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
9. компаньйон — рос. компаньон 1. Співвласник підприємства або установи, фірми у реалізації певної програми, справи. 2. Співучасник будь-якої компанії, якоїсь справи.  Eкономічна енциклопедія