компаньйон
КОМПАНЬЙО́Н (співучасник чогось), КУМПА́Н діал.; ПАРТНЕ́Р (співучасник у грі, танцях тощо, товариш у якійсь справі, якомусь занятті); ПОЛОВИ́НЩИК заст. (той, хто має половину в якійсь справі, володіє якимсь майном з кимсь удвох). Мій компаньйон погано знав німецьку мову і добре упрів, поки ми покінчили наші справи (М. Коцюбинський); — На вулиці маму перестрів бандит Крючок з своїми кумпанами, примусили зайти до хати бандитського підсобника Герпініна (Ю. Мельничук); Де ж бачив ти, щоб у грі партнер з партнером Поводився як ворог? (В. Еллан); Малечі у вдови було чимало. Частину поля віддавала половинщикам, та ся частина все меншала (Ганна Барвінок).
Словник синонімів української мови