конгруенція

конгруе́нція

(лат. congruentia)

1. Узгодженість, відповідність, стрункість.

2. геом. Сукупність ліній, що заповнюють простір чи деяку його частину так, що через кожну точку проходить хоча б одна з ліній сукупності.

Значення в інших словниках

1. конгруенція — конгруе́нція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. конгруенція — -ї, ж., мат. Суміщення геометричних фігур при накладанні.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. конгруенція — Сукупність, сумісність, відповідність (у математиці) узгоженість, подібність, пристайність  Словник чужослів Павло Штепа
4. конгруенція — КОНГРУЕ́НЦІЯ, ї, ж. 1. мат. Сукупність ліній у просторі, для якої реальною є умова, що через будь-яку точку простору можна провести тільки одну лінію з цієї системи.  Словник української мови у 20 томах
5. конгруенція — КОНГРУЕ́НЦІЯ, ї, ж., мат. Суміщення геометричних фігур при накладанні.  Словник української мови в 11 томах