Словник іншомовних слів Мельничука

координація

координа́ція

(від ко... і лат. ordinatio – погодження, узгодження)

узгодження, приведення у відповідність, встановлення взаємозв’язку між діями, поняттями, рухами тощо.

¤ К. народногосподарських планів – основний метод організації економічного співробітництва соціалістичних країн – членів Ради Економічної Взаємодопомоги.

Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука

Значення в інших словниках

  1. координація — координа́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. координація — КООРДИНАЦІЯ – КООРДИНУВАННЯ – КООРДИНОВАНІСТЬ Координація, -ї, ор. -єю. 1. Узгодження, приведення у відповідність якихось дій, явищ тощо: координація наукових досліджень, координація діяльності підприємств, координація дій зі штабами фронтів.  Літературне слововживання
  3. координація — -ї, ж. 1》 Погодження, зведення до відповідності, установлення взаємозв'язку, контакту в діяльності людей, між діями, поняттями тощо. 2》 Узгодженість рухів, дій і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. координація — (від лат. соordinatio — узгоджувати) — встановлення взаємозв’язків між окремими діями органів та систем — слуху і голосу, непаралельних рухів рук диригента або інструменталіста тощо, між компонентами свідомості, художніми образами, поняттями музичної теорії та ін.  Словник-довідник музичних термінів
  5. координація — КООРДИНА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Узгодженість рухів, дій і т. ін. Бачив [тренер] .. чудову координацію рухів дівчини, бачив, як доцільно застосовується зусилля кожного м'яза (В.  Словник української мови у 20 томах
  6. координація — (англ. сооrdination) процес, спрямований на забезпечення пропорційного і гармонійного розвитку різних сторін об’єкта (технічної, виробничої, фінансової та ін.) при оптимальних для даних умов трудових, грошових і матеріальних затратах.  Економічний словник
  7. координація — Координа́ція, -ції; -на́ції, -цій  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. координація — КООРДИНА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Погодження, зведення до відповідності, установлення взаємозв’язку, контакту в діяльності людей, між діями, поняттями тощо. Була координація дій [партизанів] з штабами фронтів (Шер., В партиз.  Словник української мови в 11 томах
  9. координація — рос. координация (латин. coordinatio, від ordinatio — погодження, узгодження) — 1. Складова процесу управління, що полягає в погодженні, упорядкуванні дій різних частин системи...  Eкономічна енциклопедія