кульмінація
кульміна́ція
[від лат. culmen (culminis) – вершина]
1. Момент найвищого піднесення, напруження, розвитку.
2. Проходження світила через небесний меридіан.
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничукакульміна́ція
[від лат. culmen (culminis) – вершина]
1. Момент найвищого піднесення, напруження, розвитку.
2. Проходження світила через небесний меридіан.
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука