кінетокардіографія

кінетокардіогра́фія

(від грец. κινητός – рухомий і кардіографія)

метод електричної реєстрації низькочастотних коливань (вібрацій) грудної стінки, обумовлених скороченнями серця.

Значення в інших словниках

1. кінетокардіографія — -ї, ж. Реєстрація низькочастотних вібрацій грудинної стінки, за допомогою електричного датчика.  Великий тлумачний словник сучасної мови