кінетокардіографія

кінетокардіогра́фія

-ї, ж.

Реєстрація низькочастотних вібрацій грудинної стінки, за допомогою електричного датчика.

Значення в інших словниках

1. кінетокардіографія — кінетокардіогра́фія (від грец. κινητός – рухомий і кардіографія) метод електричної реєстрації низькочастотних коливань (вібрацій) грудної стінки, обумовлених скороченнями серця.  Словник іншомовних слів Мельничука