логофет
логофе́т
(від грец. λογοθέτης – той, що встановлює рахунок)
у Візантії назва деяких вищих державних урядовців, що відали фінансами, поштою, зовнішньою політикою, контролем над провінціями; хранитель патріаршої печатки.
¤ Л. великий – найвищий придворний боярський чин у Молдавській державі 14 – 19 ст.
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука