Словник іншомовних слів Мельничука

маніяк

манія́к

(франц. maniaque, з лат. maniacus, від грец. μανία – безумство)

психічно хвора людина з нав’язливими ідеями, охоплена якоюсь манією.

Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука

Значення в інших словниках

  1. маніяк — манія́к іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. маніяк — див. БОЖЕВІЛЬНИЙ.  Словник синонімів Караванського
  3. маніяк — -а, ч. Людина, одержима якоюсь манією (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. маніяк — Шаленець, див. безумний  Словник чужослів Павло Штепа
  5. маніяк — МАНІЯ́К, а, ч. Людина, одержима якоюсь ма́нією. Іван .. починає вдивлятися в величезне одутле вусате обличчя, що звело на нього з стіни моторошно-камінний погляд маніяка (П. Колесник); Садист, констатував я, дивлячись на нього згори.  Словник української мови у 20 томах
  6. маніяк — Манія́к, -ка, -кові; -я́ки, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. маніяк — МАНІЯ́К, а, ч. Людина, одержима якоюсь ма́нією (у 1 знач.). Іван.. починає вдивлятися в величезне одутле вусате обличчя, що звело на нього з стіни моторошно-камінний погляд маніяка (Кол., Терен..  Словник української мови в 11 томах