Значення в інших словниках
-
маніяк —
манія́к іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
маніяк —
див. БОЖЕВІЛЬНИЙ.
Словник синонімів Караванського
-
маніяк —
-а, ч. Людина, одержима якоюсь манією (у 1 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
маніяк —
МАНІЯ́К, а, ч. Людина, одержима якоюсь ма́нією. Іван .. починає вдивлятися в величезне одутле вусате обличчя, що звело на нього з стіни моторошно-камінний погляд маніяка (П. Колесник); Садист, констатував я, дивлячись на нього згори.
Словник української мови у 20 томах
-
маніяк —
манія́к (франц. maniaque, з лат. maniacus, від грец. μανία – безумство) психічно хвора людина з нав’язливими ідеями, охоплена якоюсь манією.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
маніяк —
Манія́к, -ка, -кові; -я́ки, -ків
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
маніяк —
МАНІЯ́К, а, ч. Людина, одержима якоюсь ма́нією (у 1 знач.). Іван.. починає вдивлятися в величезне одутле вусате обличчя, що звело на нього з стіни моторошно-камінний погляд маніяка (Кол., Терен..
Словник української мови в 11 томах