маніяк
МАНІЯ́К, а, ч.
Людина, одержима якоюсь ма́нією.
Іван .. починає вдивлятися в величезне одутле вусате обличчя, що звело на нього з стіни моторошно-камінний погляд маніяка (П. Колесник);
Садист, констатував я, дивлячись на нього згори. Патологічний маніяк, не інакше... йому раз на тиждень треба когось забити чи принаймні скалічити (Л. Кононович);
Вона показала Стасіку [Стасику] пачку листів. Виявилось, що старій уже кілька місяців писав якийсь маніяк (С. Жадан);
– Мотивів убивств я поки що не визначив, але якщо діє маніяк – то їх і не може бути (І. Роздобудько).
Словник української мови (СУМ-20)