Словник іншомовних слів Мельничука

менада

мена́да

[грец. μαινάς (μαινάδας) – шалена, несамовита]

в Стародавній Греції жриця Вакха, вакханка.

Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука

Значення в інших словниках

  1. менада — мена́да іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. менада — -и, ж. Те саме, що вакханка 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. менада — МЕНА́ДА, и, ж. Те саме, що вакха́нка 1. Неріса .. пускається в прудкий танець, з несамовитими, але гарними рухами менади (Леся Українка); * У порівн. Високі парості зеленої ліщини, Як постаті стрункі заквітчаних менад, Із горобійником сплелися в темний ряд (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича).  Словник української мови у 20 томах
  4. менада — ВАКХА́НКА (в античному світі — жриця бога Вакха, учасниця вакханалій), МЕНА́ДА. А менади-вакханки кругом у танці похміллям вихвалялись (П. Куліш).  Словник синонімів української мови
  5. менада — МЕНА́ДА, и, ж. Те саме, що вакха́нка 1. Неріса… пускається в прудкий танець, з несамовитими, але гарними рухами менади (Л. Укр., III, 1952, 463); *У порівн.  Словник української мови в 11 томах