менада
МЕНА́ДА, и, ж. Те саме, що вакха́нка 1.
Неріса… пускається в прудкий танець, з несамовитими, але гарними рухами менади (Л. Укр., III, 1952, 463);
*У порівн. Високі парості зеленої ліщини, Як постаті стрункі заквітчаних менад, Із горобійником сплелися в темний ряд (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 109).
Словник української мови (СУМ-11)