менада
МЕНА́ДА, и, ж.
Те саме, що вакха́нка 1.
Неріса .. пускається в прудкий танець, з несамовитими, але гарними рухами менади (Леся Українка);
* У порівн. Високі парості зеленої ліщини, Як постаті стрункі заквітчаних менад, Із горобійником сплелися в темний ряд (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича).
Словник української мови (СУМ-20)