мензула

ме́нзула

(від лат. mensula – невеликий стіл)

польовий креслярський столик, який використовують під час топографічного знімання.

Значення в інших словниках

1. мензула — ме́нзула іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. мензула — -и, ж. Геодезичний прилад для топографічного знімання місцевості.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мензула — МЕ́НЗУЛА, и, ж. Геодезичний прилад для топографічного знімання місцевості. Зйомки рельєфу виконують наземним способом на фотопланах за допомогою мензули (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. мензула — МЕ́НЗУЛА, и, ж. Геодезичний прилад для топографічних зйомок місцевості. Зйомки рельєфу виконують наземним способом на фотопланах за допомогою мензули (Інж. геод., 1959, 77).  Словник української мови в 11 томах