Великий тлумачний словник сучасної мови

мензула

ме́нзула

-и, ж.

Геодезичний прилад для топографічного знімання місцевості.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. мензула — ме́нзула іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. мензула — МЕ́НЗУЛА, и, ж. Геодезичний прилад для топографічного знімання місцевості. Зйомки рельєфу виконують наземним способом на фотопланах за допомогою мензули (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. мензула — ме́нзула (від лат. mensula – невеликий стіл) польовий креслярський столик, який використовують під час топографічного знімання.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. мензула — МЕ́НЗУЛА, и, ж. Геодезичний прилад для топографічних зйомок місцевості. Зйомки рельєфу виконують наземним способом на фотопланах за допомогою мензули (Інж. геод., 1959, 77).  Словник української мови в 11 томах