Словник української мови в 11 томах

мензула

МЕ́НЗУЛА, и, ж. Геодезичний прилад для топографічних зйомок місцевості.

Зйомки рельєфу виконують наземним способом на фотопланах за допомогою мензули (Інж. геод., 1959, 77).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. мензула — ме́нзула іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. мензула — -и, ж. Геодезичний прилад для топографічного знімання місцевості.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мензула — МЕ́НЗУЛА, и, ж. Геодезичний прилад для топографічного знімання місцевості. Зйомки рельєфу виконують наземним способом на фотопланах за допомогою мензули (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  4. мензула — ме́нзула (від лат. mensula – невеликий стіл) польовий креслярський столик, який використовують під час топографічного знімання.  Словник іншомовних слів Мельничука