менжувати
МЕНЖУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., діал. Баришувати.
— Ото ж то й є,.. чужими [грішми] і хоче менжувати (Мирний, І, 1954, 198);
Бранцями, вони [татари] менжували, як худобою, і з цього найбільше терпіла Україна, яка межувала з татарами (Панч, Гомон. Україна, 1954, 123).
Словник української мови (СУМ-11)