Значення в інших словниках
-
менжувати —
менжува́ти дієслово недоконаного виду діал.
Орфографічний словник української мови
-
менжувати —
МЕНЖУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., діал. Менджувати. – Ото ж то й є, .. чужими [грішми] і хоче менжувати (Панас Мирний); Бранцями, вони [татари] менжували, як худобою, і з цього найбільше терпіла Україна, яка межувала з татарами (П. Панч).
Словник української мови у 20 томах
-
менжувати —
МЕНЖУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., діал. Баришувати. — Ото ж то й є,.. чужими [грішми] і хоче менжувати (Мирний, І, 1954, 198); Бранцями, вони [татари] менжували, як худобою, і з цього найбільше терпіла Україна, яка межувала з татарами (Панч, Гомон. Україна, 1954, 123).
Словник української мови в 11 томах