монодія

моно́дія

(від грец. μονφδία – спів без супроводу)

одноголосий спів (сольний, а також груповий в унісон або октаву).

Значення в інших словниках

1. монодія — моно́дія 1 іменник жіночого роду стиль співу моно́дія 2 іменник жіночого роду вокальний твір  Орфографічний словник української мови
2. монодія — -ї, ж. Одноголосий спів (сольний або унісонний).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. монодія — (від гр. monos — одни і odos — пісня) — 1. В давньогрецькій музиці — сольний спів, а також спів соліста з інструментальним супроводом, який висловлював почуття персонажа. 2. В Італії XVI-ХVII ст. — арія, сольний мадригал, речитатив (Дж.Каччіні...  Словник-довідник музичних термінів
4. монодія — МОНО́ДІЯ, ї, ж., муз. Одноголосний, сольний спів, а також груповий в унісон або октаву.  Словник української мови у 20 томах
5. монодія — • монодія (грец. μονωδία — пісня одного співця, сольна пісня) В античній поезії — арія, яку виконував персонаж трагедії чи комедії. Бере початок від обрядових планів. Розквіту досягла у творах Еврипіда (бл. 480 або 484 до н. е. — 406 до н. е.).  Українська літературна енциклопедія