монодія
(від гр. monos — одни і odos — пісня) — 1. В давньогрецькій музиці — сольний спів, а також спів соліста з інструментальним супроводом, який висловлював почуття персонажа. 2. В Італії XVI-ХVII ст. — арія, сольний мадригал, речитатив (Дж.Каччіні, К.Монтеверді). 3. З XVIII ст. — одноголосний спів без супроводу (сольний або унісонний).
Словник-довідник музичних термінів