оптатив

оптати́в

[лат. (modus) optativus]

спосіб дієслова, який означає бажаність відповідної дії; бажальний спосіб. У слов’янських мовах колишній О. перетворився на наказовий спосіб дієслова.

Значення в інших словниках

1. оптатив — оптати́в іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. оптатив — -а, ч., лінгв. Спосіб дієслова, який означає бажаність відповідної дії; бажальний спосіб. У слов'янських мовах перетворився на наказовий спосіб дієслова.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. оптатив — ОПТАТИ́В, а, ч., лінгв. Бажальна відміна дієслова.  Словник української мови у 20 томах