оптатив
оптати́в
[лат. (modus) optativus]
спосіб дієслова, який означає бажаність відповідної дії; бажальний спосіб. У слов’янських мовах колишній О. перетворився на наказовий спосіб дієслова.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оптатив — оптати́в іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- оптатив — -а, ч., лінгв. Спосіб дієслова, який означає бажаність відповідної дії; бажальний спосіб. У слов'янських мовах перетворився на наказовий спосіб дієслова. Великий тлумачний словник сучасної мови
- оптатив — ОПТАТИ́В, а, ч., лінгв. Бажальна відміна дієслова. Словник української мови у 20 томах