оптатив

оптати́в

[лат. (modus) optativus]

спосіб дієслова, який означає бажаність відповідної дії; бажальний спосіб. У слов’янських мовах колишній О. перетворився на наказовий спосіб дієслова.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оптатив — оптати́в іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. оптатив — -а, ч., лінгв. Спосіб дієслова, який означає бажаність відповідної дії; бажальний спосіб. У слов'янських мовах перетворився на наказовий спосіб дієслова. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оптатив — ОПТАТИ́В, а, ч., лінгв. Бажальна відміна дієслова. Словник української мови у 20 томах