1. Великий тлумачний словник сучасної мови

оптатив

оптати́в

-а, ч., лінгв.

Спосіб дієслова, який означає бажаність відповідної дії; бажальний спосіб. У слов'янських мовах перетворився на наказовий спосіб дієслова.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оптатив — оптати́в іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. оптатив — ОПТАТИ́В, а, ч., лінгв. Бажальна відміна дієслова. Словник української мови у 20 томах
  3. оптатив — оптати́в [лат. (modus) optativus] спосіб дієслова, який означає бажаність відповідної дії; бажальний спосіб. У слов’янських мовах колишній О. перетворився на наказовий спосіб дієслова. Словник іншомовних слів Мельничука