оптатив

ОПТАТИ́В, а, ч., лінгв.

Бажальна відміна дієслова.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оптатив — оптати́в іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. оптатив — -а, ч., лінгв. Спосіб дієслова, який означає бажаність відповідної дії; бажальний спосіб. У слов'янських мовах перетворився на наказовий спосіб дієслова. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оптатив — оптати́в [лат. (modus) optativus] спосіб дієслова, який означає бажаність відповідної дії; бажальний спосіб. У слов’янських мовах колишній О. перетворився на наказовий спосіб дієслова. Словник іншомовних слів Мельничука