оптатив —
оптати́в іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
оптатив —
-а, ч., лінгв. Спосіб дієслова, який означає бажаність відповідної дії; бажальний спосіб. У слов'янських мовах перетворився на наказовий спосіб дієслова.
Великий тлумачний словник сучасної мови
оптатив —
оптати́в [лат. (modus) optativus] спосіб дієслова, який означає бажаність відповідної дії; бажальний спосіб. У слов’янських мовах колишній О. перетворився на наказовий спосіб дієслова.
Словник іншомовних слів Мельничука