ортикон

ортико́н

(від грец. ορθός – прямий, дійсний і εϊκών – зображення)

передавальна телевізійна трубка для перетворення світлового зображення на електричні імпульси. Застосовують у телебаченні.

Значення в інших словниках

1. ортикон — -а, ч. Передавальна телевізійна трубка з нагромадженням електричних зарядів, у якій телевізійна розгортка зумовлюється діянням пучка сповільнених електронів.  Великий тлумачний словник сучасної мови