Словник іншомовних слів Мельничука

палеоцен

палеоце́н, палеоце́нова епо́ха

(від палео... і ...цен)

рання епоха палеогену.

Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука

Значення в інших словниках

  1. палеоцен — палеоце́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. палеоцен — -у, ч. Рання епоха палеогену.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. палеоцен — ПАЛЕОЦЕ́Н, у, ч. Рання епоха палеогену. Основний продуктивний горизонт Східницького нафтового родовища пов'язаний з ямненськими пісковиками (палеоцен) (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  4. палеоцен — Епоха раннього третинного періоду (палеогену); див. геохронологія.  Універсальний словник-енциклопедія