Епоха раннього третинного періоду (палеогену); див.геохронологія.
Універсальний словник-енциклопедія
Значення в інших словниках
палеоцен —
палеоце́н іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
палеоцен —
-у, ч. Рання епоха палеогену.
Великий тлумачний словник сучасної мови
палеоцен —
ПАЛЕОЦЕ́Н, у, ч. Рання епоха палеогену. Основний продуктивний горизонт Східницького нафтового родовища пов'язаний з ямненськими пісковиками (палеоцен) (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови у 20 томах
палеоцен —
палеоце́н, палеоце́нова епо́ха (від палео... і ...цен) рання епоха палеогену.
Словник іншомовних слів Мельничука