палеоліт
Давня кам'яна епоха, найдавніший етап кам'яної доби (епоха колотого каменю), який передував неолітові; перший науково підтверджений етап розвитку людської культури; охоплює період праісторії від часу, коли людина почала виготовляти знаряддя (бл. 4,5-4 млн. тому) до кінця епохи плейстоцену (на території Центр. Європи бл. 8300 до н.е.); п. поділяють на: ранній (бл. 4,5-4 млн. — бл. 120 тис. до н.е., олдувайська, давньоашельська, середньо-пізньоашельська епохи) — протолюдські особини виготовляють примітивні, грубі кам'яні та кремінні знаряддя (відщепи, чопери, чопінги, ручні рубила), перші житла, уміння використовувати вогонь; середній (бл. 120 тис. — бл. 40 тис. до н.е., мустьєрська епоха) — знаряддя у техніці левалуа (крем'яні відщепи, ретуш), ск., скребла, проколки, гостроконечники, розвиток технологій обробки кременю, з'являються елементи духовної культури (поховальний обряд); пізній (бл. 40 тис. — бл. 8300 до н.е., оріньякська, солютрейська, мадленська епохи) — поява нових технологій обробки кременю (віджимна ретуш), величезна різноманітність типів знарядь із локальними відмінностями традицій виробництва; розвиток обробки рогу й кістки, поява складних (із кількох компонентів) знарядь, винайдення списометалки; різноманітні типи житлового будівництва; численні об'єкти мистецтва — рисунки, малюнки, наскельні рельєфи, скульптурна пластика, оздоблення, орнаментика знарядь.
Універсальний словник-енциклопедія