паренхіма
паренхі́ма
(від пар... і грец. εγχυμος – соковитий)
1. У рослин – основна тканина, що складається з клітин різної форми, проте більш-менш однакового розміру, становить основну масу органів і виконує різні функції.
2. У безхребетних тварин – сполучна тканина, що заповнює проміжки між органами.
3. У хребетних тварин і людини – специфічні клітинні елементи органа, що виконують його основну функцію.
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука