паренхіма
ПАРЕНХІ́МА, и, ж., біол.
1. Основна тканина якого-небудь органа.
Паренхіма залози;
Динамічне спостереження за значенням щільності дозволило виявити ділянки у товщі паренхіми нирки (з наук. літ.).
2. Тканина рослин, що складається з однакових за розміром клітин.
На озимині слимаки виїдають у листках довгасті дірки, при цьому здебільшого знищується паренхіма листків (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)