паренхіма

паренхі́ма

-и, ж., біол.

1》 У людини і хребетних тварин – специфічні елементи органа, що виконують його основну функцію.

2》 У безхребетних тварин – сполучна тканина, що заповнює проміжки між органами.

3》 У рослин – основна тканина, що становить основну масу рослини і виконує різні функції.

Значення в інших словниках

1. паренхіма — паренхі́ма іменник жіночого роду основна тканина якого-небудь органа паренхі́ма іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. паренхіма — ПАРЕНХІ́МА, и, ж., біол. 1. Основна тканина якого-небудь органа. Паренхіма залози; Динамічне спостереження за значенням щільності дозволило виявити ділянки у товщі паренхіми нирки (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. паренхіма — паренхі́ма (від пар... і грец. εγχυμος – соковитий) 1. У рослин – основна тканина, що складається з клітин різної форми, проте більш-менш однакового розміру, становить основну масу органів і виконує різні функції.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. паренхіма — ПАРЕНХІ́МА, и, ж., біол. 1. Основна тканина якого-небудь органа. Паренхіма залози. 2. Тканина рослин, що складається з однакових за розміром клітин. На озимині слимаки виїдають у листках довгасті дірки, при цьому здебільшого знищується паренхіма листків (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 125).  Словник української мови в 11 томах