парча

парча́

(перс.)

складноузорчаста шовкова тканина, виткана золотом і сріблом або матеріалами, що їх імітують. Застосовують як художньо-декоративний матеріал, для пошиття нарядного жіночого одягу.

Значення в інших словниках

1. парча — парча́ іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. парча — -і, ж. Складноузорчаста тканина, зроблена з шовкових, золотих або срібних чи таких, що їх імітують, ниток.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. парча — Грезет  Словник чужослів Павло Штепа
4. парча — ПАРЧА́, і́, ж. Складноузорчаста тканина, зроблена з шовкових і золотих чи срібних ниток або ниток, що їх імітують. На середині землянки стояв круглий столик, вирізаний із дубового пня і застелений парчею (І.  Словник української мови у 20 томах
5. парча — Гладка шовкова, рідше вовняна або бавовняна, тканина зі складним візерунком, виткана золотими або срібними нитками; використовується переважно для бальних суконь та літургійного вбрання.  Універсальний словник-енциклопедія
6. парча — ПАРЧА́, АЛТАБА́С заст., АЛЬТЕМБА́С заст., ЗЛОТОГЛА́В (ЗЛАТОГЛА́В) заст., поет. Везе Марко Катерині Сукна дорогого.., А наймичці на очіпок Парчі золотої (Т. Шевченко); (Купець:) Прийми Від нас цей адамашок злототканий, Ці килими, китайку, алтабас (І.  Словник синонімів української мови
7. парча — Парча́, -чі́, -чі́, -че́ю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. парча — ПАРЧА́, і́, ж. Складноузорчаста тканина, зроблена з шовкових і золотих або срібних чи імітуючих їх ниток. На середині землянки стояв круглий столик, вирізаний із дубового пня і застелений парчею (Фр.  Словник української мови в 11 томах
9. парча — Парча, -чі ж. Парча.  Словник української мови Грінченка