поліном

поліно́м

[від полі... і ...ном (1)]

алгебрична сума скінченного числа одночленів.

Значення в інших словниках

1. поліном — -а, ч. Алгебраїчний вираз, що становить собою алгебраїчну суму декількох одночленів; многочлен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. поліном — поліно́м іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. поліном — ПОЛІНО́М, а, ч. Алгебраїчний вираз, що становить собою алгебраїчну суму декількох одночленів; многочлен. Раціональна функція називається цілою або многочленом (поліномом), якщо при обчисленні її значень не має місця ділення на вираз, що містить у собі незалежні змінні (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. поліном — ПОЛІНО́М, а, ч. Алгебраїчний вираз, що становить собою алгебраїчну суму декількох одночленів; многочлен. Раціональна функція називається цілою або многочленом (поліномом), якщо при обчисленні її значень не має місця ділення на вираз...  Словник української мови в 11 томах