поліном

поліно́м

-а, ч.

Алгебраїчний вираз, що становить собою алгебраїчну суму декількох одночленів; многочлен.

Значення в інших словниках

1. поліном — поліно́м іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. поліном — ПОЛІНО́М, а, ч. Алгебраїчний вираз, що становить собою алгебраїчну суму декількох одночленів; многочлен. Раціональна функція називається цілою або многочленом (поліномом), якщо при обчисленні її значень не має місця ділення на вираз, що містить у собі незалежні змінні (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. поліном — поліно́м [від полі... і ...ном (1)] алгебрична сума скінченного числа одночленів.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. поліном — ПОЛІНО́М, а, ч. Алгебраїчний вираз, що становить собою алгебраїчну суму декількох одночленів; многочлен. Раціональна функція називається цілою або многочленом (поліномом), якщо при обчисленні її значень не має місця ділення на вираз...  Словник української мови в 11 томах