поліном
ПОЛІНО́М, а, ч. Алгебраїчний вираз, що становить собою алгебраїчну суму декількох одночленів; многочлен.
Раціональна функція називається цілою або многочленом (поліномом), якщо при обчисленні її значень не має місця ділення на вираз, що містить у собі незалежні змінні (Курс мат. анал., II, 1956, 11).
Словник української мови (СУМ-11)