полінуватися
ПОЛІНУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док. Не зробити чогось через лінощі, проявити ледарство в якій-небудь справі.
— Не полінуйсь провіять [горох] (Г.-Арт., Байки.., 1958, 58);
[Xурщик:] Справді, мені пана мого треба бачити! Підіть-но, підіть, не полінуйтеся — покличте його сюди (Вас., III, 1960, 201);
— Полінувався, не вивчив уроку, от тобі й двійка! (Донч., VI, 1957, 514).
Словник української мови (СУМ-11)