полінуватися
ПОЛІНУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док.
Не зробити чогось через лінощі, проявити ледарство в якій-небудь справі.
– Не полінуйсь провіять [горох] (П. Гулак-Артемовський);
[Хурщик:] Справді, мені пана мого треба бачити! Підіть-но, підіть, не полінуйтеся – покличте його сюди (С. Васильченко);
– Полінувався, не вивчив уроку, от тобі й двійка! (О. Донченко).
Словник української мови (СУМ-20)